Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області повідомляє, що в Україні активізувалася сезонна фаза розвитку саранових

Дата: 23.07.2025 11:20

Кількість переглядів: 64

   Масово поширюється сарана марокканська (Dociostaurus maroccanus) та італійський прус (Calliptamus italicus). В якості харчування сарана обирає листя, стебла, квіти різних рослин. Під час міграції може бути знищений весь посів в найкоротші терміни, втрата врожаю становить від 25% до 100%.

   Зважаючи на вищевикладене, необхідно організувати систематичне обстеження сільськогосподарських угідь, неорних земель, пасовищ, місць біля водойм, для своєчасного виявлення та недопущення поширення осередків з високою чисельністю перелітної сарани. Обстеження краще проводити після сходу сонця до 9.00 години або з 18.00 і до заходу сонця, коли саранові в стані відносного спокою перебувають на рослинах. За способом життя саранові поділяються на стадні, до яких відноситься італійський прус, перелітна і марокканська сарана, та нестадні види – кобилки, коники, інші. Спалахи чисельності саранових здебільшого пов’язані з рядом посушливих років і весняних посух. Збільшення чисельності сарани спостерігається після 1-2 посушливих років, які характеризуються підвищеними температурами вегетаційного періоду і зменшеною кількістю опадів, що ми спостерігаємо цього року. Саранові збираються у величезні куліги (якщо це личинки) або зграї (скупчення імаго) й мігрують на далекі відстані. Перелітають на відстані до кількох десятків кілометрів. Під час сильних вітрів відомі випадки перельотів на відстань понад 200 км за добу. Сарана марокканська. Дoвжинa тiлa caмця 20 - 28 мм, самиці — 28-38 мм. Очі відносно невеликі. Bycики pyдyвaтi, дoвшi зa гoлoвy з пepeдньocпинкoю. Haдкpилa дoвшi зa чepeвцe, дaлeкo зaxoдять зa гомілки зaднix нiг, мaйжe пpoзopi, з тeмними плямaми i жилкaми. Cтeгнa пepeднix нiг пoтовщeнi, пaлeвi; cтeгнa зaднix нiг пaлeвi, звepxy з тpьoмa чiткo пoмiтними чopними плямaми. Гoмiлки зaднix нiг чepвoнi, бiля ocнoви cipi з жoвтим кільцем. Тіло стадної форми жовтувате, задні стегна зі слабко помітними темними плямами та смугами, часто без них взагалі. Довжина крил більша. Натомість одинична фаза сірувато-бура, задні стегна з яскравими темними плямами та перепасками, крила коротші. Обгризає листя багатьох культур, зокрема хлібних злаків (пшениці, кукурудзи, ячменю, проса), бобових (люцерни, конюшини), тютюну, цукрових буряків, різноманітних овочевих та баштанних культур. Молоді рослини з'їдає повністю. Ha достигаючих рослинах (злаках, бавовнику) часто перегризає стебла, внаслідок чого пошкоджені посіви набувають вигляду скошених або побитих градом. Прус італійський. Довжина самців — 14,5 – 25 мм, самок — 23,5 – 41,1 мм, колір тіла варіює і може бути коричневобурим, сірокоричневим, коричневим, бурим, жовтобурим або білуватим; передньоспинка з вираженими боковими кілями; груди між передніми ногами з міцним тупим виростом на кінці; надкрила до вершини звужені, з рідким жилкуванням, зазвичай з численними чорнуватими плямами різного розміру; крила дещо коротші від надкрил, вузькі, з дуже рідким жилкуванням, в основі рожеві; задні стегна зсередини рожеві, з двома неповними темними перев’язями, іноді перев’язі майже відсутні; задні гомілки червоні або рожеві, іноді білуваті зі слабким рожевим відтінком; церки в профіль до вершини розширені; нижній зубчик церок самця слабкий, значно коротший від середнього і верхнього. Шкідник є широким поліфагом і здатний успішно розвиватися, харчуючись практично всіма рослинами. Мешкає у відкритих біотопах з великою частиною оголеного ґрунту, сухих луках, на пустищах, узбіччях доріг. На півночі ареалу займає переважно штучні ландшафти: купи піску та гравію, закинуті кар'єри, залізничні насипи. Обирає місця з щільними кущиками та ділянками голої землі.

Заходи боротьби з сарановими. Хімічні обробітки проводять за чисельності личинок стадних видів 2-5 екз./1 кв. м, не стадних саранових 10-15 екз./1 кв. м. Захист посівів від саранових починають за масової появи личинок I віку. Основну масу личинок стадних саранових слід ліквідувати за розвитку їх у III-IV, до окрилення слід завершити хімічні заходи. Кулігу, що рухається, обробляють на площі за 200- 250 м від її «голови», охоплюючи по спіралі, що перевищує фронт куліги. Обробки проводять дозволенними до використання в Україні інсектицидами згідно з державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (Додаток до листа), вранці та ввечері, коли шкідники знаходяться на рослинах. Також слід зазначити, що статтею 10 Закону України «Про захист рослин» визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері захисту рослин. Згідно з цією статтею, органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження у сфері захисту рослин відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та взаємодіють з іншими уповноваженими органами у сфері захисту рослин, такими як центральні органи виконавчої влади та їх територіальні підрозділи. Наголошуємо, що відповідно статті 18 Закону України «Про захист рослин» підприємства, установи, організації усіх форм власності та громадяни зобов’язані у сфері захисту рослин: проводити систематичні обстеження угідь, посівів, насаджень, продукції рослинного походження, сховищ тощо і в разі виявлення поширення шкідливих організмів інформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин.

Тобто у разі виявлення осередків перелітної сарани необхідно терміново повідомити про це Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області за телефонами: 0532 606647, 0993803757.

« повернутися