ДПС інформує!

Дата: 10.09.2024 09:44

Кількість переглядів: 37

Закон України № 3706 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану»: основні аспекти

• Щодо запровадження та скасування режиму експортного забезпечення

Запровадження та скасування режиму експортного забезпечення здійснюється на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України, особливості цього режиму регулюються Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959-ХІІ), Податковим та Митним кодексами України.

Статтею 192 Закону № 959-ХІІ передбачено, що експорт окремих видів товарів може здійснюватися лише зареєстрованими платниками ПДВ.

Суб’єктам підприємницької діяльності, які не зареєстровані як платники ПДВ, здійснювати експорт окремих видів товарів в період дії режиму експортного забезпечення забороняється.

Перелік окремих видів товарів визначено абзацом другим статті 192 Закону №959-ХІІ.

Зокрема, до них належать товари, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД:

• 0409 00 00 00 (мед натуральний);

• 0802 31 00 00 (горіхи волоські у шкаралупі);

• 0802 32 00 00 (горіхи волоські без шкаралупи);

• 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин));

• 1002 (жито);

• 1003 (ячмінь);

• 1004 (овес);

• 1005 (кукурудза);

• 1201 (соєві боби);

• 1205 (насіння ріпаку або кользи);

• 1206 00 (насіння соняшнику);

• 1507 (олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані);

• 1512 (олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані);

• 1514 (олії ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані);

• 2306 (макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305). 

Винятки, до яких режим експортного забезпечення не застосовується, передбачені абзацами 10-12 статті 192 Закону № 959-ХІІ, а саме:

• вивезення окремих видів товарів як припасів транспортними засобами комерційного призначення відповідно до статті 229 Митного кодексу України;

• вивезення окремих видів товарів (товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД), які здійснюються платниками ПДВ у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень пункту 15 розділу ІХ Закону України «Про карантин рослин».

Більш детально читайте на субсайті Головного управління ДПС у Полтавській області вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/data/files/461134.pdf 

                                                                  Головне управління ДПС у Полтавській області

Закон України № 3706 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану»: основні аспекти

• Щодо мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів            у період дії воєнного стану

Запровадження та скасування режиму експортного забезпечення здійснюється на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України, особливості цього режиму регулюються Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959-ХІІ), Податковим та Митним кодексами України.

Базою оподаткування ПДВ для операцій з вивезення за межі митної території України  у митному режимі експорту окремих видів товарів є договірна (контрактна) вартість таких товарів.

Абзацом четвертим статті 192 Закону № 959-ХІІ забороняється експорт окремих видів товарів, якщо передбачені зовнішньоекономічним договором контрактні (зовнішньоторговельні) ціни є нижчими, ніж мінімально допустимі експортні ціни, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

Інформація про мінімально допустимі експортні ціни розміщується на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення (наказу).

Більш детально читайте на субсайті Головного управління ДПС                           у Полтавській області вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/data/files/461134.pdf 

                                                    Головне управління ДПС у Полтавській області

Закон України № 3706 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів

у період дії воєнного стану»: основні аспекти

• Щодо  вимог до складання податкових накладних, терміну оформлення митних декларацій та відображення операцій у складі податкової декларації з ПДВ 

Підпунктами  97.1, 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України  у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її                        в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів.

Таким чином, в одній податковій накладній не може бути відображено два та більше видів товарів.

Вивезення відповідних товарів за межі митної території України у митному режимі експорту після складення податкової накладної не вважатиметься окремою оподатковуваною операцією у розумінні підпункту «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ.

Реєстрація складеної за операціями з експорту окремих видів товарів податкової накладної в ЄРПН може бути зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 розділу V ПКУ.

У такій податковій накладній:

• може бути зазначено тільки один товар за одним кодом згідно з УКТ ЗЕД;

• одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах.

Податкова накладна, яка була складена на операцію з експорту окремих видів товарів  у період дії режиму експортного забезпечення, та не була зареєстрована в ЄРПН, не надає платнику податку можливості розпочати митне оформлення такого товару.

Якщо з дати реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної за операціями                  з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, минуло 30 календарних днів і протягом такого періоду не оформлено митну декларацію на такі товари, реєстрація такої податкової накладної в ЄРПН скасовується (разом із розрахунками коригування,  які були складені до такої податкової накладної                   в цей період).

Операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів відображаються у складі податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства, незалежно від дати складання податкової накладної на вказану операцію.

У разі виникнення від’ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ, за рахунок коригування податкових зобов’язань на підставі підпункту «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ така сума підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 розділу V ПКУ.

Більш детально читайте на субсайті Головного управління ДПС у Полтавській області вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/data/files/461134.pdf 

Головне управління ДПС у Полтавській області

Закон України № 3706 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів

у період дії воєнного стану»: основні аспекти

• Щодо  оподаткування операцій з експорту окремих видів товарів у період дії режиму експортного забезпечення

Оподаткування операцій з експорту окремих видів товарів у період дії режиму експортного забезпечення здійснюється за ставками, визначеними підпунктами «а» і «г»              п. 193.1 ст. 193 розділу V ПКУ для операцій з постачання таких товарів на митній території України, зокрема:

за ставкою 14 відсотків оподатковуються операції з експорту товарів, які класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД:

• 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин));

• 1003 (ячмінь);

• 1005 (кукурудза), (соєві боби);

• 1205 (насіння ріпаку або кользи);

• 1206 00 (насіння соняшнику).

За ставкою 20 відсотків оподатковуються операції з експорту товарів, які класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД - 0409 00 00 00 (мед натуральний), - 0802 31 00 00 (горіхи волоські у шкаралупі), - 0802 32 00 00 (горіхи волоські без шкаралупи), - 1002 (жито), - 1004 (овес), (олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані), - 1512 (олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані), - 1514 (олії ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані), - 2306 (макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305).

Платники податку, діяльність яких відповідає критеріям, встановленим підпунктом «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, при складанні податкової накладної за операціями з експорту окремих видів товарів в період дії режиму експортного забезпечення застосовують ставку податку 0 відсотків. 

Зокрема, до таких платників податку відносяться платники, по яких протягом попередніх 12 календарних місяців (до 11 листопада 2024 року – за фактичний наявний період, починаючи з 11 листопада 2023 року) сума неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком не був завершений валютний нагляд за дотриманням таким платником установлених Національним банком України граничних строків розрахунків (після їх закінчення),                   НЕ ПЕРЕВИЩУЄ 20 відсотків загальної суми операцій  з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком України граничні строки розрахунків.

Порядок розрахунку такої  частки та визначення переліку платників податків, які відповідають таким критеріям, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Більш детально читайте на субсайті Головного управління ДПС у Полтавській області вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/data/files/461134.pdf 

 Головне управління ДПС у Полтавській області

Закон України № 3706 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів

у період дії воєнного стану»: основні аспекти

• Щодо  коригування податкових накладних

Після складання податкової накладної за операцією з експорту окремих видів товарів            в період дії режиму експортного забезпечення та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН)  коригування такої податкової накладної може здійснюватися з урахуванням підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) шляхом складання розрахунків коригування               в кілька етапів та лише за дотримання певних умов на кожному такому етапі, а саме.

• Складання розрахунку коригування у разі зміни кількісних або вартісних показників товару виключно до початку оформлення митної декларації, що засвідчує факт вивезення таких товарів за межі митної території України (РК 1).

     РК 1 може бути складено як на збільшення, так і на зменшення вартості та/або кількості товару. При цьому, обсяг експортної операції, на яку оформлюється митна декларація, не може перевищувати обсяг цієї ж операції, вказаний у податковій накладній з урахуванням РК 1.

     РК 1 підлягає реєстрації в ЄРПН виключно до початку митного оформлення. У разі початку митного оформлення експорту окремих видів товарів реєстрація РК 1 припиняється.

     Реєстрація в ЄРПН РК 1 може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 201.16 статті 201 розділу V ПКУ.

• Складання розрахунку коригування з метою приведення показників податкової накладної у відповідність з показниками митної декларації після завершення вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією (РК 2).

    РК 2 може бути складений тільки на зменшення суми операції, вказаної у податковій накладній, зміни ставки податку на цьому етапі не відбувається.

    В ЄРПН може бути зареєстровано тільки один РК 2. Якщо показники податкової накладної з урахуванням поданого на реєстрацію розрахунку коригування не відповідають показникам митної декларації, такий розрахунок коригування не буде зареєстровано                     в ЄРПН.

    Після реєстрації РК 2 в ЄРПН подальше коригування кількісних та вартісних показників податкової накладної, складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, не дозволяється (крім коригування ставки та суми ПДВ відповідно до підпункту  «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).

    Зупинення реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 розділу V ПКУ не здійснюється.

• Складання розрахунку коригування у зв’язку з приведенням розміру ставки податку, застосованої відповідно до підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ,                       у відповідність з розміром ставки, визначеної підпунктом «б» пункту 193.1 статті 193 ПКУ (0 відсотків), – після завершення розрахунків за відповідною операцією                     з експорту окремих видів товарів (РК 3).

      Платники податку, які відразу при складанні податкової накладної по операціям             з експорту окремих видів товарів застосували нульову ставку, РК 3 не складають.

Більш детально читайте на субсайті Головного управління ДПС у Полтавській області вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/data/files/461134.pdf 

                       Головне управління ДПС у Полтавській області

« повернутися