ДПС інформує!
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом: як здійснюється та в яких випадках може бути припинений?
Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Податкового кодексу України, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями, Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями, без укладення відповідного договору.
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог вищеназваних законів.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:
отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Більш детально ознайомитися із відповідним роз’ясненням можна на вебпорталі ДПС у розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (ЗІР) за посиланням https://zir.tax.gov.ua/ (категорія 129.03).
Головне управління ДПС у Полтавській області
Розрахунковий документ на проїзд автомобільним транспорт
Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що суб’єкти господарювання у сфері надання послуг пасажирського автомобільного транспорту зобов’язані проводити розрахунки з дотриманням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) з обов’язковою видачею розрахункових документів встановленої форми та змісту.
При цьому законодавство у сфері надання послуг пасажирського автомобільного транспорту складається, зокрема, з Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 (далі – Правила), та наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.05.2006 № 503 «Про затвердження Типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.09.2006 за № 1065/12939.
На сьогодні суб’єкти господарювання при наданні послуг, приймаючи до оплати готівкові кошти та/або електронні платіжні засоби, зобов’язані проводити розрахунки за них через реєстратори розрахункових операцій/ програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) та надавати споживачам послуг відповідні розрахункові документи.
Разом з цим згідно з пунктом 4 статті 9 Закону № 265 РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю на автомобільному транспорті.
Звертаємо увагу, що обов’язковими реквізитами зазначених документів є їх назви – «талон, квитанція, квиток» (далі – проїзні документи).
Тільки проїзні документи, виготовлені у спосіб, передбачений пунктом 4 статті 9 Закону № 265, зокрема, з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, можуть вважатися відповідними розрахунковими документами.
Так, відповідно до Правил пасажир повинен мати проїзний документ.
Враховуючи зазначене, суб’єкти господарювання, які надають послуги пасажирського автомобільного перевезення мають право не застосовувати РРО/ПРРО та розрахункові книжки лише у разі продажу проїзних документів з нанесеними друкарським способом серію, номером, номінальною вартістю на автомобільному транспорті.
Проїзні документи, які не відповідають вказаним вимогам, не приймаються як розрахункові, видача зазначених документів споживачам послуг є порушенням порядку проведення розрахунків.
Головне управління ДПС у Полтавській області
Чи потрібно зазначати в таблиці даних платника ПДВ коди товарів та коди послуг, якщо товари/послуги придбаваються (отримуються) у юридичної чи фізичної особи, яка не зареєстрована платником ПДВ?
Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення) платник податку має право подати до контролюючого органу таблицю даних платника ПДВ (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).
У Таблиці зазначаються:
- види економічної діяльності відповідно до КВЕД;
- коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку зупинення).
При цьому Порядком зупинення не визначено заповнення в Таблиці кодів товарів згідно з УКТЗЕД та кодів послуг згідно з ДКПП, що придбаваються (отримуються) платником податку в залежності від статусу постачальника.
Отже, якщо товари/послуги придбаваються (отримуються) в особи, яка не зареєстрована платником ПДВ, їх коди, визначені згідно з УКТЗЕД та ДКПП, підлягають заповненню в Таблиці.
Головне управління ДПС у Полтавській області
Щодо відображення в податковому обліку з ПДВ продавця/покупця операції з повернення покупцем товарів, кошти за які не зараховуються в рахунок оплати за іншою поставкою товарів та будуть поверненні покупцю
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Отже, у разі повернення покупцем товарів, кошти за які не зараховуються в рахунок оплати за іншою поставкою товарів та будуть повернуті покупцю, постачальник (продавець) на дату такого повернення товарів складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів / постачання товарів. Постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі такого розрахунку коригування після його реєстрації в ЄРПН покупцем.
Покупець зобов’язаний зменшити суму податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, у якому відбулося повернення товарів, незалежно від факту реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування.
У випадку, якщо такі кошти повертатися не будуть і зараховуються в рахунок оплати інших товарів/послуг, які будуть постачатися в майбутньому, то платнику необхідно скласти податкову накладну за такою операцією.
Головне управління ДПС у Полтавській області
