Про відкриття меморіальної дошки в с. Андріївка
В селі Андріївка відбулося відкриття меморіальної дошки
29 травня 2024 року на території Андріївської гімназії відбулося відкриття меморіальної дошки Воїну-Захиснику, учню цього навчального закладу Різнику Сергію Григоровичу.
Сергій був молодшим сержантом 1 єгерського відділення 1 єгерського взводу 6 єгерської роти 2 єгерського батальйону військової частини А4056, 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ.
Народився Різник Сергій 22 грудня 1989 року в Андріївці. До 7 класу навчався в місцевій школі. Уже тоді в його характері почали формуватися справжні чоловічі якості: чесність, відповідальність, товариськість, самостійність. Сергій був дуже жвавою і веселою дитиною. Мав багато друзів. Вирізнявся своєю добротою, спокійною вдачею. Разом із сільськими хлопчаками годинами пропадав на стадіоні з м'ячем.Навіть через роки, коли давно проживав у місті, передавав привіти, не забував. Андріївка для нього всеодно залишалася рідною. Серьожа любив своє рідне село, і ніколи не забував та не цурався його. Хоча й жив у місті, але його душа залишалася тут. Частенько приїздив у село до друзів дитинства, був простим у спілкуванні, щедро ділився своїм оптимізмом з оточуючими.
Сергій пішов захищати Україну добровольцем. Бо не міг він вчинити по-іншому. Всього йому довелося побачити на війні. Та попри все залишався завжди усміхненим, щирим, простим. Зі слів побратимів, навіть у найскладніших ситуаціях, коли, здавалося, немає виходу, ніколи не панікував, був спокійним та врівноваженим. Тож всі старалися рівнятися на нього. Мав позивний “Екскалібур”, що означає легендарний меч короля Артура, символ суверенності Великої Британії...
За відвагу Сергій був нагороджений нагрудним знаком І ступеня «Хрест Воїна-Єгеря» та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Хрест Хоробрих».
На превеликий жаль, сталося незворотне... 7 вересня в результаті мінно-вибухової травми, отриманої поблизу села Новоєгорівка, що на Луганщині, загинув наш дорогий Захисник. Ще одна молода душа полинула на небеса, лишивши назавжди всім, хто його знав, вічну тугу і смуток... Йому назавжди залишиться 33...
Рідні загиблого, друзі, знайомі, односельці, представники Михайлівської сільської ради на чолі з сільським головою, зібралися аби таким чином вшанувати пам'ять про нього.
До слова запрошувалися голова громади Коляндра Микола Петрович, перша вчителька нашого Героя Галина Володимирівна Пукась та Отець Анатолій.
Присутні, хвилиною мовчання і покладанням квітів до меморіальної дошки, вшанували пам'ять Сергія та усіх воїнів, які віддали своє життя за незалежність і цілісність України.
Дошку було встановлена за сприяння місцевих фермерів: Віктора Кошового, Богдана Коренівського, Володимира Головка, Олександра Данильченка та Сергія Стадніченка.
Гори свіча за тих, кого немає
Гори за тих, хто жертвував життям
Хто незважаючи на холод,
Вперед ішов країну захищати.
Хто кинув рідний дім, родину
Ішов у бій, щоб ми були живі
Хто дух віддав за щастя України
Яка ще досі у безжаліснім вогні.
