16 днів проти насильства
Міжнародна акція "16 днів проти насильства" проходить щорічно з 25 листопада по 10 грудня. У 1999 році Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Щороку в цей день у різних країнах по всьому світу розпочинається акція “16 днів проти насильства”. Основне завдання цієї акції - привернути увагу спільноти до двох актуальних проблем – запобігання та протидії домашньому насильству та торгівлі людьми, а також активізація діяльності державних установ і громадських організацій задля об’єднання зусиль заради захисту прав людини. Акція “16 днів проти насильства” — це нагода ще раз нагадати громадськості про існування цих проблем у суспільстві, підвищити рівень обізнаності людей щодо усіх форм насильства, продовжити процес створення недискримінаційного простору для життя, розвитку і професійного зростання кожної людини. Подібні масштабні проблеми можна подолати лише об’єднавши зусилля, забезпечивши комплексний підхід до їх вирішення: попереджаючи наступні випадки насильства, притягуючи до відповідальності кривдників та надаючи якісну кваліфіковану допомогу тим, хто її потребує.
Протидія та запобігання домашньому насильству
Домашнє насильство - одна з ключових соціальних проблем, яка існує в Україні. Так вважають українські й міжнародні правозахисники, юристи, психологи. Довгий час ця тема замовчувалася на національному рівні й вважалося, що домашнє насильство не потребує зовнішнього втручання.
Законодавство виділяє 4 види насильства:
фізичне (побої, штовхання, нанесення тілесних ушкоджень),
психічне (погрози, шантаж, приниження, навіть брудна лайка, яка наносить дискомфорт);
економічне (тотальний контроль за фінансами, контроль за особистими речами іншої особи, заборона або примус працювати чи навчатися).
четвертий вид насильства – сексуальне.
Шлях перший – не мовчати
Щоденно в Україні фіксують факти домашнього насильства. Соціальний тиск настільки сильний, що багато жертв сприймають це насильство як невідворотне явище і просто його замовчують. Їх мовчанка – це сигнал для кривдника, який «легалізує» злочин і вказує на його безкарність. Чомусь інколи нам простіше заплющити очі та зробити вигляд, що нічого не відбувається, що все це нас не стосується і сімейна сварка – це нормально. Так ми себе заспокоюємо, і коло замикається. Його необхідно розімкнути. Мовчання рівнозначне злочину!
Шлях другий – знати про власні права та алгоритм дій
Для осіб, які потерпають від домашнього насильства, у кожній конкретній ситуації алгоритм дій може бути різним. Але у будь-якому випадку є декілька основних дій, які особа може вчинити для захисту від насильства:
1. При можливості забезпечити собі та дитині безпечне місце перебування. Після чого викликати поліцію за номером 102.
2. Повідомте поліцію про вчинення насильства відносно себе, а також відносно дітей, якщо діти були свідками насильства. Це повідомлення може бути зроблене шляхом виклику поліції у момент вчинення насильства, або коли ви знайдете безпечне місце і зможете викликати поліцію.
3. За наявності тілесних ушкоджень (синці, подряпини і т. д.), або якщо видимих тілесних ушкоджень нема, зазначайте про це у своїй заяві і одразу ж у цей день або на наступний, не чекаючи скерування поліції, звертайтеся у травмпункт і повідомляйте, що вас побили. Після написання заяви у поліцію призначається слідчий.
4. Поліція, приїхавши на виклик, може затримати кривдника максимум на 3 години, тому за цей час подбайте про власну безпеку та безпеку своїх дітей.
5. У випадку вчинення відносно вас сексуального насильства, зателефонуйте на 102 і повідомте про зґвалтування. Важливо, щоб ви дочекалися поліції, не милися та нічого не рухали у квартирі до моменту прибуття поліції, оскільки необхідно буде пройти медичну експертизу.
6. Якщо насильство відбувалося у присутності дітей або відносно них, у тому числі якщо це психологічне насильство, а саме образи, приниження, погрози, звинувачення тощо, напишіть заяву в службу у справах дітей.
7. Якщо ви вирішили розлучитися і припинити будь-які відносини із кривдником, зверніться до юриста з метою визначення подальших кроків.
8. У ситуації домашнього насильства найчастіше страждають діти. Тому якщо насильство в сім’ї відбувалося у присутності дітей, внаслідок чого діти мають психологічні травми, ви маєте право не давати кривдникові бачитися та спілкуватися з дітьми, поки рішенням суду не буде визначеного способу участі члена родини у вихованні дітей та призначено дні, години та визначен
о умови побачень.
https://rada.info/upload/users_files/21047603/aec833a2e69df53c17062895c3e5d6ec.pdf