Професійні захворювання: причини їх виникнення у працівників аграрних підприємств
Соціально-економічний прогрес українського суспільства передбачає зниження рівня загальної та професійної захворюваності.
На сьогодні рівень професійної захворюваності серед працівників усіх сфер господарювання є серйозною проблемою, пов’язаною з несприятливими умовами праці.
Професійними називають хвороби, виникнення яких пов’язане з певною трудовою діяльністю та впливом на організм шкідливих виробничих чинників. До професійних належать насамперед хвороби, що виникають внаслідок безпосередньої дії на людину виробничих шкідливих факторів, а також ті, що за певних виробничих умов розвиваються значно частіше та швидше, ніж звичайно.
Найпоширенішими професійними чинниками, які впливають на організм працівників сільськогосподарської галузі, є:
-
хімічні речовини, що широко використовуються для захисту рослин від шкідників та захворювань;
-
вібрація та шум, пил рослинного й тваринного походження;
-
перенапруження окремих органів і систем, що виникає у відповідь на тривале навантаження на одні й ті самі нервово-м’язові групи;
-
біологічні чинники (мікроорганізми) – збудники заразних хвороб, що передаються від тварини людині.
У разі тривалої дії на організм високої концентрації пилу, можуть розвинутися хвороби легенів і дихальних шляхів. Під впливом високих рівнів вібрації виникає вібраційна хвороба, а внаслідок дії шуму – захворювання органів слуху (неврит). Хімічні речовини викликають отруєння. До професійних хвороб, які в умовах виробництва зустрічаються частіше, ніж зазвичай, належать бруцельоз, сибірка, сап, ящур та інші, що передаються людям від тварин; бронхіальна астма, хвороби шкіри (дерматози, екземи), хронічні захворювання нервово-м’язового апарату тощо. Як відомо, ці хвороби можуть бути і не пов’язані з трудовою діяльністю. Визначити їх походження може тільки лікар.
Дія великих концентрацій парів хімічних речовин, пилу, газів, вплив на організм вібрації і шуму, як правило, мають хронічний характер і виникають поступово, через 10-15 і більше років роботи у несприятливих умовах. Прояви перших ознак хімічного отруєння пестицидами при контакті з ними без суворого виконання профілактичних заходів можуть спостерігатися вже через 2-3 роки.
У тих рідкісних випадках, коли працівники протягом одного робочого дня зазнають короткочасного, часто випадкового, впливу великих концентрацій хімічних речовин або якогось іншого шкідливого чинника (високої температури, випромінювання тощо), і при цьому не користуються засобами індивідуального захисту або порушують інші правила безпеки, може виникнути гостре професійне отруєння або захворювання.
Так, у працівників сільського господарства можливе гостре отруєння пестицидами, сонячний удар під час проведення польових робіт, електрофтальмія під час проведення зварювальних робіт.
Проте робота в умовах впливу на організм шкідливих професійних чинників не завжди супроводжується розвитком професійної хвороби. В її виникненні відіграють певну роль кількість (доза) шкідливих речовин, які потрапляють до організму, або рівень вібрації, шуму, тривалість їх дії на працюючих, умови праці й побуту, які можуть зменшити вплив згубних факторів на здоров’я, а також індивідуальна чутливість сприймання людьми тих чи інших шкідливих виробничих чинників.
Негативні зміни в організмі відбуваються тільки в тому випадку, якщо вплив несприятливого виробничого чинника перевищує безпечний для здоров’я працюючих рівень.
Для шкідливих хімічних речовин встановлено гранично допустимі концентрації в повітрі робочої зони й в атмосферному повітрі, у воді, продуктах харчування, ґрунті.
За дотриманням гігієнічних норм повинні стежити не тільки санітарно-епідеміологічна служба, а й власники сільгосппідприємств. Суворе дотримання гранично - допустимих концентрацій хімічних речовин у повітрі робочої зони та рівнів шуму й вібрації, інших шкідливих для здоров’я чинників, дає змогу запобігти виникненню професійних захворювань серед працівників аграрних підприємств.
Пропаганда безпечних та нешкідливих умов праці посідає одне з важливих місць у роботі страхових експертів з охорони праці відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області.
Для попередження нещасних випадків на виробництві та випадків професійних захворювань страхові експерти з охорони праці:
-
надають страхувальникам консультативну, методичну та інформаційну допомогу;
-
сприяють створенню та реалізації на підприємствах ефективної системи управління охороною праці;
-
проводять перевірки стану профілактичної роботи, стану умов та безпеки праці, за результатами яких роботодавці зобов’язуються вжити заходів щодо усунення виробничих небезпек і ризиків;
-
у складі відповідних комісій беруть участь у перевірці знань працівників з охорони праці;
-
у межах наявних можливостей розповсюджують серед роботодавців нормативно-правові акти з охорони праці на електронних та паперових носіях та інше.
Протягом січня-вересня 2022 року страховим експертом з охорони праці Полтавського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області Анатолієм Грубичем було:
-
надано страхувальникам 49 консультації щодо створення ними безпечних та нешкідливих умов праці;
-
розповсюджено на електронних і паперових носіях 38 примірників нормативно-правових актів з охорони праці та іншої спеціальної літератури;
-
взято участь в опрацюванні та впровадженні системи управління охороною праці (елементів системи) на 23 підприємствах;
-
взято участь у розробленні профілактичних заходів та механізмів їх реалізації на 23 підприємствах;
-
взято участь у розробленні нормативних актів про охорону праці на 36 підприємствах;
-
взято участь у роботі 22 комісій з питань охорони праці та 34 комісій з перевірки знань з питань охорони праці;
-
взято участь в організації та проведенні 1 семінару;
-
у засобах масової інформації опубліковано 21 статтю з питань охорони праці та соціального захисту працюючих.
Одним із напрямів профілактичної роботи власників підприємств щодо попередження впливу виробничих ризиків на працівників є проведення атестації робочих місць за умовами праці. Порядок атестації регламентовано постановою Кабінету Міністрів України “Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці” від 01.09.1992 № 442 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 741.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом керівника підприємства, організації у строки, передбачені Колективним договором, але не рідше ніж один раз на п’ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації – уповноважена найманими працівниками особа.
Оцінка умов праці під час атестації робочих місць проводиться з метою встановлення класів (ступенів) шкідливих умов праці відповідно до Державних санітарних норм та правил “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу”, затверджених МОЗ України від 08.04.2014 № 248.
Гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища трудового процесу проводяться лабораторіями, атестованими Держпрацею і МОЗ України у порядку, визначеному Мінсоцполітики спільно із МОЗ.
Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці й оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Проведення атестації робочих місць – це не лише дотримання вимог чинних нормативно-правових актів, першочергово це підняття рівня соціальних стандартів, спрямованих на збереження здоров’я та життя працівників.
В.о. начальника Полтавського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області
Василь Артамонов
