ДПС інформує!
З 1 листопада 2026 року Електронна система простежуваності підакцизних товарів (еАкциз) стане обов’язковою для всіх виробників, імпортерів та продавців алкоголю, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет.
До обов’язкового запуску електронної системи простежуваності підакцизних товарів (еАкциз) ще є час. І саме зараз його варто використати, щоб спокійно підготуватися до нових правил.
Тож запрошуємо бізнес долучитися до тестування системи.
Попереднє тестування – мінімізація технічних збоїв та операційних помилок у майбутньому.
Участь у тестуванні допоможе:
- Налаштувати власні системи: адаптувати внутрішнє програмне забезпечення до інтеграції з еАкцизом.
- Підготувати команду: навчити працівників працювати з новими електронними кабінетами та сервісами.
- Перевірити логістику: протестувати створення електронних акцизних марок та оформлення цифрових документів на переміщення продукції.
- Усунути помилки заздалегідь: виявити й виправити технічні неузгодженості до запуску системи на повну потужність.
Долучитися до тестів можуть компанії та підприємці, які:
1. Мають чинну ліцензію на виробництво або торгівлю алкоголем чи тютюном.
2. Зареєстровані в Єдиному державному реєстрі.
Як подати заявку
Перейдіть на портал xtrace.gov.ua та заповніть форму.
Тестування триватиме до 12 жовтня 2026 року.
Крім того, ДПС уже надсилає детальні запрошення з інструкціями безпосередньо в Електронні кабінети платників – перевіряйте свої сповіщення.
Відвертий діалог з бізнесом дозволяє знаходити рішення системних проблем, а не реагувати на окремі випадки. Про це зазначила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух під час зустрічі з представниками CFO Club Ukraine.
«Відвертий діалог з бізнесом дозволяє вирішувати системні проблеми, а не реагувати на них точково. Зустрілася з представниками CFO Club Ukraine, який обʼєднує фінансових директорів великого та середнього бізнесу. Максимально практична розмова, часом навіть емоційна. Бо бізнес цікавить не теорія, а конкретні відповіді на те, що впливає на їх роботу. Особливо в умовах війни», – сказала вона.
Значну увагу приділили темі SAF-T UA.
У січні цього року ДПС запровадила E-аудит, який передбачає подання єдиного стандартизованого файлу SAF-T UA великими платниками виключно у разі отримання запиту податкової під час документальної перевірки. Ми прагнемо, щоб SAF-T UA був звичним елементом бухгалтерської системи підприємства. Це скоротить час перевірок, підвищить їх якість та мінімізує податковий контроль. Удосконалюємо методологію та розвиваємо інформаційну систему «Е-аудит».
«Питання, яке хвилює підприємців – коли SAF-T UA стане обов'язковим для малого та середнього бізнесу. Наша позиція чітка – це не буде одномоментно. Все поступово – без стресу для бізнесу. Тому тут важливим є опрацювання змін до Податкового кодексу щодо поетапного впровадження SAF-T UA. Чіткий алгоритм: тестування, адаптація облікових систем і методична підтримка платників, а вже потім – повноцінне застосування нового інструменту. Ми максимально допомагатимемо бізнесу», – сказала Леся Карнаух.
Окремий блок питань – перевірки та якість аудитів. ДПС значно змінила підхід до податкового контролю.
«Не кількість, а якість. І виключно там, де є ризики. Саме тому активно впроваджуємо ризик-орієнтований підхід», – додала очільниця ДПС.
Основа – система управління податковими ризиками. До плану-графіка включаються платники із високим ступенем ризику, визначеним за результатами аналізу інформації, яка є в інформаційно-комунікаційних системах ДПС. Фокус на тих галузях, де бачимо найбільшу концентрацію податкових ризиків: добувна і переробна промисловості, енергетика, оптова та роздрібна торгівля, транспорт, азартні ігри тощо. Рішення про перевірки ухвалюємо лише за наявності ризиків високого ступеня.
«Такий підхід дає свої результати. В середньому кількість документальних позапланових та фактичних перевірок зменшилася на 26 %», – розповіла Леся Карнаух.
Ще один важливий блок – удосконалення СМКОР та зменшення кількості безпідставного блокування податкових накладних.
ДПС вже вдалося скоротити відсоток заблокованих накладних з 0,76 % на початку 2025 року до 0,14 % станом на зараз. І цей показник утримуємо вже тривалий час. Працюємо над тим, щоб для сумлінних платників ця процедура була ще простішою.
«Також почула, що є випадки, коли комісії, які займаються питаннями блокування податкових накладних та виведенням з ризиків, вимагають від платників ще якісь «додаткові документи». Я принципово проти такої практики. Вже доручила фахівцям ДПС детально розібратися по кожному конкретному факту. Комісії мають вимагати лише ті документи, які є необхідними для прийняття рішення. Не більше», – додала Леся Карнаух.
Обговорили також низку інших тем: розвиток цифрових сервісів та модернізацію Електронного кабінету, запровадження податкового комплаєнсу, розвиток міжнародного автоматичного обміну інформацією (CRS), відшкодування ПДВ.
Державна податкова служба України активно розвиває цифрові інструменти та перелік аналітичних дашбордів. Наразі на вебпорталі ДПС вже функціонують два дашборди. У найближчій перспективі цей перелік буде збільшено. Про це зазначила очільниця Державної податкової служби Леся Карнаух.
Дашборди – результат спільної роботи ДПС з Fiscal Policy Research Center (FPRC) та Міжнародним фондом «Відродження».
Під час робочого воркшопу команда ДПС разом з експертами Центру досліджень фіскальної політики розібрала практичні сценарії використання аналітики в щоденній управлінській діяльності.
«Всі ми звикли, що важливі дані мають бути зібрані в одному місці. Бо це швидко. Зручно. Зрозуміло. А головне – дозволяє оперативно бачити всі тенденції та ухвалювати важливі та ефективні рішення. Цього прагнемо і ми в Державній податковій службі», – зазначила Леся Карнаух.
На сьогодні на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua вже функціонують два дашборди:
Аналітика РРО/ПРРО в Україні: ключові показники.
Тут інтерактивний доступ до такої інформації:
- використання РРО та ПРРО за даними фіскальних чеків;
- ринкова активність бізнесу;
- масштаби та структура розрахункових операцій;
- фактичний економічний «пульс» держави.
Моніторинг податкових надходжень загального фонду державного бюджету.
Тут наступна інформація:
- загальна картина надходжень та їх структура;
- порівняння сплати за різні періоди (місяць, квартал, півріччя, з початку року);
- аналіз динаміки надходжень у поточному та попередніх роках;
- визначення частки будь-якого платежу в загальній сумі.
«Розвиток інтерактивних дашбордів – це важливий крок у трансформації ДПС у сучасну data-driven інституцію. Бо цей інструмент мають використовувати не лише зовнішні користувачі, а й наші фахівці. Це значно спростить підготовку аналітичних матеріалів і звітів. І якщо раніше для того, щоб зрозуміти ситуацію, потрібно було переглянути десятки сторінок звітів, то сьогодні достатньо одного екрана. Саме так і мають працювати сучасні державні сервіси – просто, зрозуміло та ефективно», – зазначила очільниця ДПС.
Дашборди дозволяють у кілька кліків побачити картину як загалом по країні, так і заглибитися до рівня окремої області, галузі чи групи платників.
«Аналітичні дашборди – це повноцінний управлінський інструмент, який дозволяє бачити не лише цифри, а й тренди, відхилення та фактори, що впливають на зміну показників. Система побудована за чотирма рівнями глибини: аналітика, динаміка, таблиці та карта, що забезпечує комплексний погляд на податкові процеси. Це практичні цифрові панелі, які об'єднують ключову податкову інформацію в єдиний зрозумілий інструмент», – розповів заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Панченко.
Презентуючи зовнішній експертний погляд, Голова Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук наголосив, що такі панелі є не просто зручним робочим інструментом для працівників ДПС, а й важливим елементом формування довіри. Коли аналітика побудована на чітких методологіях та єдиних вимірах, вона стає зрозумілою як для внутрішньої команди, так і для зовнішніх спостерігачів.
«Рішення на основі даних – це єдиний правильний шлях для сучасної інституції. Коли ви маєте зручний та наочний інструмент, це дозволяє не просто фіксувати факти, а й бачити за ними історії, формувати наступні кроки, виявляти аномалії та приймати якісні управлінські рішення як для внутрішньої роботи, так і для прозорої комунікації із суспільством», – зазначив Голова Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук.
Кому це полегшить життя?
Аналітикам та фахівцям: для моделювання гіпотез, відстеження системних відхилень та формування звітності у зручному візуальному форматі.
Експертному середовищу та бізнесу: відкритість даних дозволить говорити мовою фактів і спиратися на єдину аналітичну картину.
Керівникам і профільним департаментам ДПС: для швидкої оцінки ефективності заходів, виявлення ризикових зон і підготовки обґрунтованих рішень без затримок.
Державна податкова служба України працює над тим, щоб більше громад запровадили туристичний збір. Бо це гроші, які працюють саме на розвиток громад.
Про це зазначила очільниця ДПС Леся Карнаух під час зустрічі з Головою Державного агентства розвитку туризму України Наталею Табакою.
Леся Карнаух зазначила, що сьогодні українці все частіше обирають подорожі Україною. Бо це не лише про відпочинок, а і про розвиток внутрішнього туризму.
Але є ще одна важлива річ, про яку мало хто замислюється. Туристичний збір, який ми сплачуємо, коли зупиняємося в готелях чи садибах. Це ті кошти, які залишаються в громадах і йдуть на їх розвиток.
«За підсумками І півріччя 2026 року до місцевих бюджетів надійшло 174,9 млн грн туристичного збору. Зростання порівняно з минулим роком – 22,6 %. Загалом туристичний збір сплатили понад 6,1 тис. платників», – додала Леся Карнаух.
Вона наголосила, що потенціал надходжень від туристичного збору далеко не вичерпаний. Тому ДПС шукає нові механізми тісної взаємодії з місцевою владою та представниками туристичної галузі. В умовах децентралізації саме громади мають бути найбільше зацікавлені у розширенні кола податкових агентів і збільшенні надходжень, які працюватимуть на розвиток місцевої туристичної інфраструктури.
«Бо коли, за оцінками фахівців, 20-30 % ринку працює в «тіні» – це означає, що громади недоотримують кошти на реалізацію власних проєктів», – сказала очільниця ДПС.
Вона розповіла, що нещодавно ДПС розпочала пілотний проєкт з удосконалення адміністрування туристичного збору у чотирьох громадах Хмельницької та Чернівецької областей. Це регулярний обмін даними, спільна аналітика, роз’яснювальна робота, методична підтримка та створення системи моніторингу ефективності.
«І я знаю, що цим досвідом вже зацікавилися інші громади. Бо це насамперед їхні гроші. Тому ми працюємо над тим, щоб кількість громад, які досі не запровадили туристичний збір, зменшувалася. Адже таких сьогодні майже третина від загальної кількості», – додала вона.
Податкова прагне максимально допомогти громадам зробити цей процес прозорим. Якісна аналітика, інформація щодо нарахованих та сплачених сум, податковий борг, пільги, переплати та інші показники – це те, що завжди готові надавати громадам.
Очільниця ДПС зазначила, що важливо, щоб усі, хто надає послуги з тимчасового розміщення, працювали за однаковими правилами. Це питання не лише податків. Це чесна конкуренція, підтримка сумлінного бізнесу та додаткові ресурси для розвитку громад. І тут дуже важлива співпраця в тому числі з ДАРТ.
